І Міжнародний вебінар «Формування європейських цінностей у контексті PISA-2022: математична грамотність і цінності українських учнів»
18 березня 2021 року пройшов перший Міжнародний вебінар «Формування європейських цінностей у контексті PISA-2022: математична грамотність і цінності українських учнів». Захід відбувся в рамках проєкту ЄС Жан Моне «Європейська якість навчання для кращої успішності учнів» (№ 620287-EPP-1-2020-1-UA-EPPJMO-MODULE)
18 березня 2021 року пройшов перший Міжнародний вебінар «Формування європейських цінностей у контексті PISA-2022: математична грамотність і цінності українських учнів». Захід відбувся в рамках проєкту ЄС Жан Моне «Європейська якість навчання для кращої успішності учнів» (№ 620287-EPP-1-2020-1-UA-EPPJMO-MODULE)
Організаторами вебінару були Українська асоціація дослідників освіти у співпраці з Інститутом педагогіки Національної академії педагогічних наук України. Захід був профінансований Програмою Європейського Союзу Еразмус + і проводився на платформі Zoom.
Щорічний вебінар сприяв поширенню в Україні європейських та світових інновацій в освіті та сприяв гармонізації української освіти зі стандартами ЄС. Цей вебінар мав на меті показати вчителям, що в процесі навчання математики можна створити сприятливі умови для підготовки учнів до PISA та формування у них загальнозначущих, європейських та особистих цінностей.
На початку зустрічі виступила доцента кафедри математики Олександра Хара Фадум, яка працює в Столичному університет Осло (Норвегія).
Вона розказала про Норвезький досвід участі в моніторингу PISA і як ця участь вплинула на освіту в Норвегії.
Наведемо деякі її тези.
- Математика в Норвегії сприймається як частина загальнолюдської культури. Математику може опанувати кожен.
- Норвегія бере участь у моніторингу PISA з 2000 року. PISA в Норвегії сприймається як моніторинг якості математичної освіти, а також як аргумент для того, щоб щось змінити в освітньому стандарті.
- Результати Норвегії в моніторингу не були стабільними, а постійно змінювались. В 2000 році кластери містили завдання з математики, але були представлені лише 2 змістові лінії (а не 4 як зараз). Через те, норвезькі дослідники не беруть до уваги результати 2000 року.
- Але в 2000 році в Норвегії спостерігався PISA-шок. До 2001 року політики Норвегії вважали, що Норвегія має найкращу систему освіти. Але виявилось, що середній бал по країнам ЄС був 500, а в Норвегії 505. З математики середній бал був 500, а в Норвегії 499.
- В 2003 році серед референтних країн Норвегія (на відміну від інших) мала результати краще середніх лише з наскрізної лінії Невизначеність і дані (теорія ймовірності, статистика, комбінаторика). Тобто, ситуація не стала кращою. Тож, з 2004 року було прийнято рішення про те, щоб впровадити національну систему оцінювання якості освіти.
- В 2006 році результати з усіх грамотностей були все ще нижче середніх. І так само з математичної грамотності лише результати з змістової лінії Невизначеність і дані були трохи вище середніх. Після цього була ще й змінена змістова частина програми з математики.
- В старій програмі з математики Математика у повсякденному житті виступала в ролі окремого розділу. В новій програмі прикладний компонент був розпорошений між всіма існуючими розділами і з’явився новий розділ Вимірювання та Базові навички обчислень. З 2006 року також з’явились вимоги щодо розвитку математичного мислення учнів та розв’язування учнями задачі на доведення і дослідження.
- З 2015 року результати почали покращуватися. В 2018 році вони стали на 12 позначок вище, ніж середній рівень.
- З серпня 2020 року започаткована нова процесоорієнтована програма. Тепер в основу програми покладені не теми чи розділи, а основні математичні процеси. Основою для математичних процесів стають математичні області знань
Наступними доповідачем була куратор кодерів PISA в Україні, старший викладач кафедри математики Юлія Простакова (Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди). Вона проаналізували результати українських учнів з математики, виділила основні помилки, які допускали учні.
Далі старший науковий співробітник відділу математичної та інформатичної освіти Дарина Васильєва (Інститут педагогіки) наголосила на тому, що в процесі розв’язуванні задач такої форми і змісту як на моніторингу PISA можна сприяти розвитку цінностей учнів, в тому числі і європейських цінностей.
Вчитель математики Наталія Мініна (ліцей «Престиж» у м. Києві) привернула увагу учасників заходу до того, що наступний захід буде відбуватися у формі комп’ютерного тестування, і до такого формату також необхідно готувати учнів, пропонуючи їм працювати їм в різних тестових оболонках.
А ось вчитель математики Наталія Лукичова з Раківського навчального закладу розказала про специфіку проведення моніторингу в 2018 році в їх навчальному закладу. І відповідно поділилася досвідом організації проведення цього дослідження.
У конференції взяли участь 600 учасників з різних установ і регіонів України: Києв, Львів, Умань, Запоріжжя, Луцьк, Дніпро, Харків, Мелітополь, Дрогобич, Івано-Франківськ, Ніжин, Одеса, Тернопіль, Черкаси, Ужгород, Чернівці, Херсон, Чернігів, Вінниця, Суми, Полтава, Кривий Ріг та ін.
Усі учасники могли долучитися до обговорення в Zoom або написати коментарі в чаті до прямої трансляції на Facebook. Загалом 7 501 людей переглянули трансляційне відео.